16 квітня – Велика середа Страсного тижня: традиції та погодні прикмети
16 квітня – Велика середа Страсного тижня: традиції та погодні прикмети
За новим церковним календарем вшановують пам’ять святих мучениць Агапії, Ірини та Хіонії, а також відзначають день пам’яті Іллінсько-Чернігівської ікони Божої Матері. Сьогодні ж – Велика середа Страсного тижня.
Агапія, Ірина та Хіонія жили в III-IV століттях біля міста Аквілеї (Італії) і були сестрами. Дівчата рано осиротіли, але вели благочестиве християнське життя і відмовляли залицяльникам, бо хотіли присвятити себе Богу.
Коли про це дізнався імператор Діоклетіан, то велів привести сестер до нього і хотів їх судити. Але подивився, які вони були юні і красиві, і велів сестрам вирушати в Македонію і вибрати собі наречених. Однак ті відмовилися виконувати волю імператора, тоді сестер віддали в руки катів і дівчата загинули.
Іллінсько-Чернігівська ікона Божої Матері відома також як Чернігівська ікона Божої Матері. Образ був написаний у 1658 році. Її автор – іконописець Григорій Дубенський (у чернецтві – Геннадій).
Святиня зберігалася в Троїцькому монастирі Чернігова. Згідно з переказами, 1662 року образ Богородиці почав плакати – сльози текли з очей Богоматері протягом 8 днів, з 16 до 24 квітня. Незабаром на Чернігів напало військо Кримського хана, і місто розорили. Уночі вороги увірвалися в Троїцький монастир, забрали все начиння й перекинули ікони, але образ Богородиці залишився недоторканим – якась невидима сила захистила його. Нечестивці не змогли потрапити і в печеру преподобного Антонія Печерського, де ховалася братія. У якийсь момент нападники і зовсім вдалися до втечі.
Починаючи XVII столітті стали записувати випадки чудес, що відбувалися від Іллінської Чернігівської ікони. У “Руні зрошеному” святителя Димитрія Ростовського докладно описано 24 чудеса зцілень від усіляких недуг жителів Чернігова та його околиць. Список чудес постійно поповнювався і навіть був один випадок воскресіння.
Чудотворна ікона перебувала в Іллінській церкві при печерах, потім її поставили в Успенському соборі Єлецького Чернігівського жіночого монастиря. У XIX столітті святиня перебувала в соборі в літній час, а на зиму її переносили до церкви Різдва Христового.
На початку XX століття на зиму ікону поміщали в Стрітенську церкву при архієрейських покоях, а в соборі залишали ікону-заступницю. Існує думка, що з 1924 року, після закриття Троїце-Іллінського монастиря, образ був загублений, але залишилися списки (копії) чудотворної святині.
А за старим стилем сьогодні за юліанським календарем – день пам’яті преподобного Микити Сповідника, ігумена Мідікійського, та ікони Божої Матері “Нев’янучий Цвіт”.
Триває Страсний тиждень. У Велику середу згадують, як Юда зрадив Христа за 30 срібняків. У храмах востаннє читають молитву з поклонами – після цього поклони під час літургії скасовуються до Трійці. Також в українців є звичаї Великої середи. У це свято варто зайнятися самоаналізом, покаятися в гріхах і поганих вчинках. За можливості варто відвідати сповідь і розповісти священику, що обтяжує душу.
Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Василина, Ірина, Галина, Ніка, Леонід, Михайло, Павло і Тимофій. За старим стилем день ангела у Микити, Ксенії, Юлії, Марини, Альбіни.
З видатних українців народилися 16 квітня педагог Христина Алчевська, громадський активіст Юрій Глушко та мистецтвознавець Борис Возницький.
У православне свято сьогодні можна помолитися перед образом чудотворної Чернігівської Богородиці. Перед іконою траплялися найрізноманітніші чудеса, але переважно зцілення від недуг – люди одужували від сліпоти, хвороб ніг, ревматизму, хронічних захворювань. До Богородиці можна звернутися своїми словами, а можна словами молитви – вважається, що Божа Матір нікому не відмовляє в допомозі.
У церковне свято 16 квітня, як і в будь-який інший день, не слід лаятися, сваритися, відмовляти в допомозі, ображати тварин, заздрити і пліткувати.
Триває Великий піст, Страсний тиждень – найсуворіший. У середу тим, хто поститься, слід дотримуватися сухоїдіння.
Сьогодні не радять будь-що давати в борг – ні гроші, ні речі. За народними звичаями на Ірину Розсадницю можна садити розсаду овочів – капусти, помідорів, огірків. Сьогодні прийнято наводити лад у саду, білити дерева.
За погодою цього дня судять, якими будуть весна і врожай: день погожий видався – весь травень такий буде; вітряно і прохолодно – буде так до літа; проливний дощ цього дня – буде спекотне літо; грім гримить – до врожаю хліба; багато подорожника – стільки ж і врожаю буде; якщо повністю розтанув сніг і лід, то можна садити плодові дерева; зацвіла ліщина – пора висаджувати картоплю; погода покращилася – до погожого травня; дощ цього дня віщує посушливе літо.
[wp_show_posts id=”1014913″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google





